Маршутка 25

Світанок розпалив мільйон багать,

Здіймає ранок сонячні вітрила.

Ти їдеш у маршрутці № 25,

Сховавши за спиною вільні крила.

​

​Юрба навколо від краси сп’яніла:

Мажори, волоцюги, торгаші.

І кожен з них бажав би твого тіла.

А я б хотів торкнутися душі.

​

​Ранкова кава, перша сигарета,

Нудні обличчя, недотепні жарти.

Цей ранок, ця весна і ця планета

Лише для тебе. Ти одна їх варта.

​

​Юрба навколо від краси сп’яніла:

Мажори, волоцюги, торгаші.

І кожен з них бажав би твого тіла.

А я б хотів торкнутися душі.

​Хай сяє кожен день, мов діамант,

Дай Бог тобі щасливого випадку.

А я що зміг? Лише букет троянд.

Та ці слова. Залиш собі. На згадку.

​

​Юрба навколо від краси сп’яніла:

Мажори, волоцюги, торгаші.

І кожен з них бажав би твого тіла.

А я б хотів торкнутися душі.