Королева Асфальту

Verse 1:

Дрижить бетон, і плавиться ефір,

Залізний звір виходить із пітьми.

Тут кожен вдих — це виклик і бар'єр,

Ми стаємо легендами чи пилом під грішми.

Руки на кермі, пульс б’є в скронях стрімко,

Червоне світло... гасне... Час пішов!

Залишивши за бортом сумніви й відтінки,

В моїх венах закипає не бензин, а кров!

Chorus:

Триста на годину — це мій власний рай!

На межі розриву, через край, давай!

Шини палять землю, іскри з-під коліс,

Формула свободи — мій крутий заміс!

Я лечу крізь вітер, я ламаю звук,

Чуєш цей шалений серця перестук?

Verse 2:

Апекс пройдено, за ним — пряма, як ніж,

Мій болід — це куля, що не знає меж.

Суперник у дзеркалах? Це лише міраж,

Ти сьогодні в цьому танці не програєш.

Піт під шоломом, концентрація — як сталь,

Кожен поворот — це крок у невідому даль.

Срібний кубок блисне в фінішних вогнях,

Перемога має присмак на моїх губах!

Bridge:

Секунда... Вона вирішує усе.

Страх? Залиш його тим, хто не несеться.

Тисни! Тисни! Тисни до кінця!

Chorus: (2 times repeat)

Триста на годину — це мій власний рай!

На межі розриву, через край, давай!

Шини палять землю, іскри з-під коліс,

Формула свободи — мій крутий заміс!

Я лечу крізь вітер, я ламаю звук,

Чуєш цей шалений серця перестук?

Final...