Verse 1
(A muted electric guitar with a slight distortion effect sounds, the tempo is slow but intense)
Знову цей вечір стискає за горло,
Місто в вогнях, а мені якось соромно
За те, що твій номер ще в пам’яті б’ється,
Хоча моє серце вже не сміється.
Ти кажеш: «Привіт», і я чую цей холод,
Та в мені не розпач — в мені дикий голод
До волі, до світла, до нових доріг,
Де ти не стоїш на моїй стороні.
Pre-Chorus
(The drums get louder, the sound gets denser)
Не треба цих слів, не треба цих пауз,
Минуле — це просто розірваний хаос.
Я спалюю мости, я вимикаю звук,
Я більше не відчуваю твоїх рук!
Chorus
(Explosive drive, heavy guitar riffs)
Чуєш? Я вже не та, що була!
Я з попелу феніксом в небо зросла!
Ти — лише тінь, ти — колишній мій гріх,
Я залишаю тебе для усіх!
Більше не боляче, більше не жаль,
В моєму голосі — вигартована сталь!
Ти запізнився, потяг пішов,
Там, де була рана — тепер не любов!
Verse 2
(Rhythmic bass, vocals become more daring)
Не пиши мені більше про «наші місця»,
У цієї комедії немає кінця?
Помиляєшся, любий, я автор сценарію,
І ти в ньому — викреслена аварія.
Я змила твій запах зі своєї шкіри,
В мене тепер є мільйони причин для віри.
Дивись, як я сяю, поки ти згасаєш,
Ти втратив усе, і ти це добре знаєш!
Bridge
(Guitar solo is emotional and aggressive. Then the vocals are almost a whisper, which turns into a scream)
Минуле... (Quietly)
Це просто пил під ногами... (Louder)
Я більше...
НЕ БУДУ ЖИТИ НАМИ!
Chorus
(Maximum Energy)
Чуєш? Я вже не та, що була!
Я з попелу феніксом в небо зросла!
Ти — лише тінь, ти — колишній мій гріх,
Я залишаю тебе для усіх!
Більше не боляче, більше не жаль,
В моєму голосі — вигартована сталь!
Ти запізнився, потяг пішов,
Там, де була рана — тепер не любов!
Final
(The sound of the guitar gradually fades away, leaving only one confident stroke on the strings)
