Verse 1 (A muted electric guitar with a slight distortion effect sounds, the tempo is slow but intense) Знову цей вечір стискає за горло, Місто в вогнях, а мені якось соромно За те, що твій номер ще в пам’яті б’ється, Хоча моє серце вже не сміється. Ти кажеш: «Привіт», і я чую цей холод, Та в мені не розпач — в мені дикий голод До волі, до світла, до нових доріг, Де ти не стоїш на моїй стороні. Pre-Chorus (The drums get louder, the sound gets denser) Не треба цих слів, не треба цих пауз, Минуле — це просто розірваний хаос. Я спалюю мости, я вимикаю звук, Я більше не відчуваю твоїх рук! Chorus (Explosive drive, heavy guitar riffs) Чуєш? Я вже не та, що була! Я з попелу феніксом в небо зросла! Ти — лише тінь, ти — колишній мій гріх, Я залишаю тебе для усіх! Більше не боляче, більше не жаль, В моєму голосі — вигартована сталь! Ти запізнився, потяг пішов, Там, де була рана — тепер не любов! Verse 2 (Rhythmic bass, vocals become more daring) Не пиши мені більше про «наші місця», У цієї комедії немає кінця? Помиляєшся, любий, я автор сценарію, І ти в ньому — викреслена аварія. Я змила твій запах зі своєї шкіри, В мене тепер є мільйони причин для віри. Дивись, як я сяю, поки ти згасаєш, Ти втратив усе, і ти це добре знаєш! Bridge (Guitar solo is emotional and aggressive. Then the vocals are almost a whisper, which turns into a scream) Минуле... (Quietly) Це просто пил під ногами... (Louder) Я більше... НЕ БУДУ ЖИТИ НАМИ! Chorus (Maximum Energy) Чуєш? Я вже не та, що була! Я з попелу феніксом в небо зросла! Ти — лише тінь, ти — колишній мій гріх, Я залишаю тебе для усіх! Більше не боляче, більше не жаль, В моєму голосі — вигартована сталь! Ти запізнився, потяг пішов, Там, де була рана — тепер не любов! Final (The sound of the guitar gradually fades away, leaving only one confident stroke on the strings)

Попіл у склі