Попіл у склі

Verse 1

(A muted electric guitar with a slight distortion effect sounds, the tempo is slow but intense)

Знову цей вечір стискає за горло,

Місто в вогнях, а мені якось соромно

За те, що твій номер ще в пам’яті б’ється,

Хоча моє серце вже не сміється.

Ти кажеш: «Привіт», і я чую цей холод,

Та в мені не розпач — в мені дикий голод

До волі, до світла, до нових доріг,

Де ти не стоїш на моїй стороні.

Pre-Chorus

(The drums get louder, the sound gets denser)

Не треба цих слів, не треба цих пауз,

Минуле — це просто розірваний хаос.

Я спалюю мости, я вимикаю звук,

Я більше не відчуваю твоїх рук!

Chorus

(Explosive drive, heavy guitar riffs)

Чуєш? Я вже не та, що була!

Я з попелу феніксом в небо зросла!

Ти — лише тінь, ти — колишній мій гріх,

Я залишаю тебе для усіх!

Більше не боляче, більше не жаль,

В моєму голосі — вигартована сталь!

Ти запізнився, потяг пішов,

Там, де була рана — тепер не любов!

Verse 2

(Rhythmic bass, vocals become more daring)

Не пиши мені більше про «наші місця»,

У цієї комедії немає кінця?

Помиляєшся, любий, я автор сценарію,

І ти в ньому — викреслена аварія.

Я змила твій запах зі своєї шкіри,

В мене тепер є мільйони причин для віри.

Дивись, як я сяю, поки ти згасаєш,

Ти втратив усе, і ти це добре знаєш!

Bridge

(Guitar solo is emotional and aggressive. Then the vocals are almost a whisper, which turns into a scream)

Минуле... (Quietly)

Це просто пил під ногами... (Louder)

Я більше...

НЕ БУДУ ЖИТИ НАМИ!

Chorus

(Maximum Energy)

Чуєш? Я вже не та, що була!

Я з попелу феніксом в небо зросла!

Ти — лише тінь, ти — колишній мій гріх,

Я залишаю тебе для усіх!

Більше не боляче, більше не жаль,

В моєму голосі — вигартована сталь!

Ти запізнився, потяг пішов,

Там, де була рана — тепер не любов!

Final

(The sound of the guitar gradually fades away, leaving only one confident stroke on the strings)