Untitled

Я не тримаю — я відпускаю,

Якщо в душі вже не світиться день.

Я не благаю, не випрошую раю,

Не ставлю серцю заборонених сцен.

Я не з тих жінок, що тримають мовчанням,

Чи ревнощі ллють, як вогонь у вино.

Я хочу кохання — просте і справжнє,

Де бути удвох — це обрати “одно”.

Приспів

Не через страх, не через втому,

Не через “раптом більше нема” —

Я хочу, щоб ти повертався додому,

Бо там, де я — твоя тиша й весна.

Я не утримую — я просто світло,

Я не тримаю — я просто тепло.

І якщо ти поруч — то не випадково,

А тому що серце сюди привело.

Куплет 2

У мене є крила, свої горизонти,

Своя глибина і своя висота.

Я не розчиняюсь у чиємусь фронті,

Я жінка — не тінь і не пустота.

Мені не потрібні щоденні докази,

Не треба клятв, що гучніші за час.

Мені важливі прості твої фрази,

І щирість очей, коли дивишся в нас.

Приспів

Не через страх, не через звичку,

Не через жаль чи старі міражі —

Я хочу, щоб ти залишався не звично,

А тому що хочеш зі мною прожить.

Я не контроль і не поле для битви,

Я — тиха пристань, де можна дихать.

І якщо ти поряд — то це не з повинності,

А тому що вибрав мене обійнять.

Бридж

Я дам тобі право на втому й на сумнів,

На складні періоди й мовчазні дні.

Бо справжня любов — це не ланцюг безумний,

А простір для двох у живій глибині.

Фінал

Я не утримую — я залишаю

Тобі свободу і вибір щодня.

І якщо ти вранці мене обіймаєш —

То це не зі страху.

Це — ти і я.