Тінінасамість

Містерія неба кольорами заготково грає

З неба темного із темряви в мені гукає

Не чекаю, видоляю спогади свої не бажані

Витискаю, зачиняю двері за порог спроводжую

.....

.....

Темне сонце поглинає ....

білі промені...

Світле сяйво сліпе...

Растворяє темряву...

Голоси лунають...

Все сплітаюиь в коси ті

Небо нове творють

Землю вітром кроють в мглі

Голоси лунають...

Темрява палає....

Крила розкриває..

Вітер океану...

Голоси лунають

В глибині не тають

Під замком ховаю..

Їх він не зтримає...

З неба тіні тають

В нову мить злітають

Голоси лунають..

Голоси лунають...

......

Голоси лунають

Волю