We Walk Together

(Повільно, як народна балада. Спочатку — тихо, майже акапельно.)

Куплет 1 — СОЛІСТ

Чи то доля, що зійшлися, чи звичайний просто шлях,

Чом нема того вогню, що співають у піснях?

Я шукала бурі в небі, грому, блиску і вогню,

А знаходила щоденно тиху руку у бою.\

Приспів — ХОР (м’яко, протяжно)

Ой, любов — не жар кали́ни, що за літо відцвіте,

Не та іскра, 

що спалахне — і за днину пропаде.

Любов — то хліб,

що ділять двоє,

Любов — то шлях в дощі обоє,

То не мить, а цілеє життя.

Приспів — ХОР (ширше, багатоголосся)

Ой, любов — то не зітхання у садочку навесні,

То дорога довга-довга по стерні і по ріллі.

Хто зуміє поруч стати —

Той навчиться і кохати,\

Куплет 2 — СОЛІСТ (глибше, з надломом)

Прийшли дні, мов чорні хмари, — ні опори, ні тепла,

І тоді я зрозуміла, з ким в дорозі поруч йшла.\

Не в очах твоїх — у вчинках я знайшла той справжній зміст,

Бо любов — не те, що манить, 

а це те, що  прокладає міст.

І якби тебе згубила серед суєти й образ —

Я б шукала все життя… та вже не знайшла би нас.

Приспів — ХОР (ширше, багатоголосся)

Ой, любов — не квітка в полі, що зірвав — і вже твоя,

То коріння, що тримає серед вітру і дощя.

Ой, любов — не квітка в полі, що зірвав — і вже твоя,

То коріння, що тримає серед вітру і дощя.

ХОР (повільно, затихає)

Життя прожити — не поле перейти…

Добре тому, хто йде не сам в путі…