Ми на лезі

(Приспів)

Ми на лезі бетону, між світлом і тьмою,

Тут слова — як патрони, тут правда з ціною.

Бас качає під ребра, ніч стелить закон,

Ми ідем до кінця, навіть якщо це вогонь.

(Куплет 1)

Панельні дороги пам’ятають імена,

Тих, хто біг за мрією й не вернувся з дна.

Тут не вчать у книжках, тут навчає життя,

А помилки — як шрами, не спишеш з лиця.

Гроші пахнуть порохом, дружба — перевірка,

Один крок не туди — і фінал, як розбірка.

Я не святий, але й не пустий,

Я з вулиць, де або ламаєшся, або стаєш сталий.

(Приспів)

Ми на лезі бетону, між світлом і тьмою,

Тут слова — як патрони, тут правда з ціною.

Бас качає під ребра, ніч стелить закон,

Ми ідем до кінця, навіть якщо це вогонь.

(Куплет 2)

Тут сирени — як хор, моляться за живих,

Бо мертвих не вернеш ні криком, ні клятвами їх.

Друзі — не по лайках, а по чорних днях,

Ті, хто став поруч, коли весь світ проти нас.

Я рахую не гроші — я рахую своїх,

Бо один справжній брат — дорожчий за весь цей блиск.

Ми не шукаєм легких і красивих доріг,

Нам аби доїхати — без зради й без втрат дорогих.

(Приспів)

Ми на лезі бетону, між світлом і тьмою,

Тут слова — як патрони, тут правда з ціною.

Бас качає під ребра, ніч стелить закон,

Ми ідем до кінця, навіть якщо це вогонь.

(Брідж)

Мене пробували зламати — не вийшло,

Я падав на дно, але бачив там іскру.

Не раз був на краю, де кінчається страх,

Та я робив крок вперед, навіть в чорних снах.

(Фінал)

Ми на лезі бетону — це наш еталон,

Тут виживає не сильний, а той, хто не злом.

І хай весь цей світ стріляє мені вслід,

Я йду без задньої — за мрією крізь цей біт. 🔥