(Куплет 1)
Стоїш над Десною, на пагорбах сивих,
Тисячоліття дивляться з-під стін.
Чернігів, мій граде, мудрий і сильний,
Колиска історії, дух твій нетлінний.
Детинець високий, Вал древній тримає
Сліди князів, що тут Русь берегли.
І дзвін соборів, що з неба лунає,
Свідчить про славу, що знала ти, коли...
(Приспів)
Чернігів Стародавній, ти – Сіверська Земля,
Де час застиг, як камінь, що пам'ятає все.
Твої Болдині гори, Антонієва земля,
Ми чуємо історію, що досі ти несеш.
Чернігів, мій княжий, ти — слава і форпост,
Нескорений, незламний, ти вистояв в вогні.
Тобі ми співаємо, підводимо тост,
Твої світанки знову будуть мирні й ясні.
(Куплет 2)
Над Стрижнем високим, де зорі горять,
Спасівський собор дивиться в небо століттями.
Тут ходили легенди, де богатирі стоять,
Де Ілля Муромець сліди залишив битвами.
І тьма підземелля, печери Антонія,
Де молились ченці, де таїна живе.
Тут кожен куточок — історія доня,
Що у пам'яті наших предків пливе.
(Приспів)
Чернігів Стародавній, ти – Сіверська Земля,
Де час застиг, як камінь, що пам'ятає все.
Твої Болдині гори, Антонієва земля,
Ми чуємо історію, що досі ти несеш.
Чернігів, мій княжий, ти — слава і форпост,
Нескорений, незламний, ти вистояв в вогні.
Тобі ми співаємо, підводимо тост,
Твої світанки знову будуть мирні й ясні.
(Бридж)
І хоч прийшов ворог, і розірвав тишу,
І біль війни твої храми покрив.
Та не скорився, стійкіший, ніж вище,
Ти душу свою українську зберіг.
Бо в тобі сила тих, хто стояв до кінця,
Хто боронив місто у лютій весні.
І знову засяють, мов щире сонце,
Твої гармати на мирній Десні.
(Кінцівка)
Чернігів, наш вічний, ти — наша надія,
Герой-місто Півночі, нескорена мрія.
Живи, міцній, цвіти!
