(Куплет 1)
Десна тече, немов неонова стрічка,
Старий Вал стоїть, але час — не стійкий.
Чернігів сьогодні — це нова сторінка,
Це рефлекс на вибух, це сучасний бій.
Пам'ятаєш той ранок? Ніхто не поїхав.
Багато хто лишився. Тримали район.
Це не просто історія, це не архів, а
Це наше життя, наш теперішній фон.
(Передприспів)
Місто-Герой, так, Стародавній, але
В твоїх венах тепер тече воля нова.
Забудь про стереотипи, про тихе Полісся –
Тут кожен куток кричить: "Україна жива!"
(Приспів – більш енергійно, з ефектом ехо)
Чернігів! Тримай ритм! Знову вмикай світло!
Руїни – це фон, ми малюємо новий арт.
Від П'ятницької до Масанів — сміливо!
Це наш Ренесанс, наш незламний старт.
Тут б'ється серце, гарт у вогні,
Це Сіверський край, що не пробачає.
Чернігів! Наш дім! В нашій голові,
Цей дім – це фортеця, що виростає!
(Куплет 2)
Бачиш цей мурал? Він про тих, хто не здався.
Про волонтерів, про наших ЗСУ.
Життя – це не пауза. Ніхто не зламався.
Навколо руїн – квіти в новому саду.
Ми кладемо цеглу на місце розбитих шибок,
Відновлюємо міст, що веде у майбутнє.
Це не просто ремонт – це рішучий стрибок,
Від минулого болю до світла присутнього.
Старе і нове тут сплелося в орнамент,
Від князівських мурів до Wi-Fi і дронів.
Спас стоїть, як прапор, як вічний гарант,
Що ми будемо тут, попри всі заборони.
(Передприспів)
Місто-Герой, так, Стародавній, але
В твоїх венах тепер тече воля нова.
Забудь про стереотипи, про тихе Полісся –
Тут кожен куток кричить: "Україна жива!"
(Приспів)
Чернігів! Тримай ритм! Знову вмикай світло!
Руїни – це фон, ми малюємо новий арт.
Від П'ятницької до Масанів — сміливо!
Це наш Ренесанс, наш незламний старт.
Тут б'ється серце, гарт у вогні,
Це Сіверський край, що не пробачає.
Чернігів! Наш дім! В нашій голові,
Цей дім – це фортеця, що виростає!
(Аутро – біт затихає, залишається лише голос)
Не забудь ціну. Не забувай ім’я.
Чернігів. Тільки вперед. Слава. Україна.
