“Last attempt-Остання спроба

Так хочеться кохання — щирого, справжнього,

Щоб аж перехоплювало подих в грудях.

Та щоразу, коли я кохаю по-справжньому,

Дух захоплює тільки від нестерпного болю.

Куплет 2

Я знаю — ти кохаєш, я це відчуваю,

Не в словах, а в тиші між рядків.

Та я боюсь знову відкрити серце,

Бо пам’ятаю, як болить після «назавжди».

Приспів 1 (тихо)

Я боюсь не любові — я боюсь втрати,

Боюсь того болю, що рве зсередини.

Ти йдеш воювати — і я не знаю,

Чи зможу пережити, якщо втрачу тебе.

Я не кажу «не кохаю» — ні,

Я кажу: «мені страшно знову жити».

Куплет 3

Мої сили на межі, почуття мовчать,

Я тримаюсь, як можу, без слів.

Я не відштовхую — я просто бережу,

Те, що в мені ще лишилось живим.

Брідж

Але серед темряви й війни,

Серед сліз і безсонних ночей,

Я ловлю себе на думці одній:

Я не хочу втратити «нас».

Приспів 2 (сильніше)

Я боюсь не любові — я боюсь втрати,

Та все одно обираю нас.

Ти кохаєш мене до безумства —

І це тримає мене зараз.

Ми обоє заслуговуємо на шанс,

Навіть якщо страшно і болить.

Я даю нам майбутнє,

Бо серце ще вміє любити.

Фінал (короткий)

Без гучних слів і «назавжди»,

Я просто тут.

З відкритим серцем

Для тебе. Для нас.