Де мій дім, Наталко?

[Verse 1]
Поїзд віз мене все далі
Від знайомих теплих брам
Твоє ім'я в моїй долоні
Як маленький теплий знак
Там лишились наші гойдалки
І сусідський старий кіт
Я ішла крізь двір дитинства
А тепер — чужий квартал
[Chorus]
Де мій дім
Наталко
Де?
Там
Де клен над ворітьми гуде
Де ти смієшся й кажеш: "Йди"
Ми ховаємось від чужої зими
Де мій дім
Наталко
Скажи
Я по фото повертаюсь туди
По слідах босоніж крізь роки
До нашої землі
До ріки
[Verse 2]
Пам’ятаєш наші лужі
Після літніх тих дощів?
Ми втікали від дорослих
Із кишень сипався сміх
Найблакитніше там небо
Над городом і полем
Тут хмарини так інакші
Не торкають серця болем
[Chorus]
Де мій дім
Наталко
Де?
Там
Де клен над ворітьми гуде
Де ти смієшся й кажеш: "Йди"
Ми ховаємось від чужої зими
Де мій дім
Наталко
Скажи
Я по фото повертаюсь туди
По слідах босоніж крізь роки
До нашої землі
До ріки
[Bridge]
Я шепочу тобі у вікно
Хоч між нами сотні вогнів
Якщо чуєш — вийди на поріг
Подивися вгору й мені помахни (о-о)
Може
Там
Де ти зараз стоїш
Той самий вітер несе
Наші дитячі таємні слова
Що тримають усе
[Chorus]
Де мій дім
Наталко
Де?
Там
Де клен над ворітьми гуде
Де ти смієшся й кажеш: "Йди"
Ми ховаємось від чужої зими
Де мій дім
Наталко
Скажи
Я по фото повертаюсь туди
По слідах босоніж крізь роки
До нашої землі
До ріки

Nostalgic indie-pop ballad, midtempo groove with warm electric piano, soft drums, and shimmering guitars; verses stay intimate and close-mic, chorus blooms with airy pads and stacked female vocals, subtle string swells in the bridge to heighten emotion, then a gentle, spacious outro that lets the last line hang in the air