[Куплет 1]
Вулиці гудуть, мов джунглі зі сталі,
Неон світиться, наче зорі в імлі.
А ми — молодята, тримаємось за руки,
Місто дихає ритмом, та кличе земля.
Звіддаля чутно флюту, як з Карпатських полонин,
Місяць ховається в хмарах, мов старий арканник.
На терасі вечорниці — музика й жарини,
І цвіт калини світиться, як вогняні рослини.
[Приспів]
Ой, до ранку, любий мій, горить калина,
Танцюють гори, танцює ніч — наша країна!
Вечорниці в місті, де бетон і дими,
Та серця наші б’ються в ритмі древньої весни!
Ой, лети, моя пісне, крізь мегаполісний шум,
Де Карпати зустрічають неон і наш дім.
Це любов — що гучніша за всі небезпечні сни,
Це ми з тобою в танці, в джунглях міських весни!
[Куплет 2]
Бетонні джунглі гудуть, мов праліс дощу,
Та ми йдемо удвох, на серці калину несу.
Ти кажеш тихо: “Любове, це ж наш шанс”,
І ми ступаємо в ритм, де старовинний танець — транс.
З гір спускається вітер, приносить запах м’яти,
І місто вмить стихає, ніби хоче нас обняти.
Електро-бит б’є в груди, мов серце гуцула,
Душа співає пісню — древню, але нову й крутезну.
[Приспів]
Ой, до ранку, любий мій, горить калина,
Танцюють гори, танцює ніч — наша країна!
Вечорниці в місті, де бетон і дими,
Та серця наші б’ються в ритмі древньої весни!
Ой, лети, моя пісне, крізь мегаполісний шум,
Де Карпати зустрічають неон і наш дім.
Це любов — що гучніша за всі небезпечні сни,
Це ми з тобою в танці, в джунглях міських весни!
[Бридж (електронна вставка з етно-вокалом)]
Гори шепочуть нам: “Не згубіть дорогу”,
Місто пульсує: “Тримайтесь одне одного”.
Вечорниці в серці — ідеальний мікс епох,
Тут сучасність і традиція — як вогонь і порох.
[Куплет 3 (фінальний)]
Над дахами світанок малює сині крила,
А ти тримаєш калину — наша вічна сила.
І світ великий, і шумний, і часом чужий,
Та поряд з тобою я завжди знайду свій край живий.
[Фінальний приспів]
Ой, калино моя, цвіти між нами й тепер,
Ведуть Карпатські гори нас крізь мегаполісний світ.
Наші вечорниці — це любов на віки,
Де шум міста сплітається з гуцульської музики!
Ой, летить наша пісня над дахами світу,
Несемо у серці Карпати й калину.
Ти — мій дім, моя музика, мій рідний світ,
Разом ми — вечорниці, де народжується світ!