Хвилі темні, хмара зійшла,
Люттю наповнена моя душа.
Рветься на волю — кричу в пітьму,
Залпом у небо — біль свій несу.
Боже, дай сил дочекатись весни,
В темну годину не втратити сни.
Ми ще стоїмо, ми ще живі,
Боже, дай сил — дай сил мені.
Бачу братів і сестер неживих,
Сльози матерів — біль у серцях.
Пруть, мов щури, прокляті зомбі,
Та ми тримаємось на ногах.
Боже, дай сил дочекатись весни,
В темну годину не втратити сни.
Ми ще стоїмо, ми ще живі,
Боже, дай сил — дай сил мені.
Очі у крові, віра у грудях,
Серце колотить в нічній імлі.
Та з глибини підіймається сила —
Я ще живий на цій землі.
Браття мої — я вірю в одне:
Більшість із нас додому прийде.
Там ми продовжим варту свою,
Рідну країну збережем від вогню.