Браття

Хвилі темні, хмара зійшла,

Люттю наповнена моя душа.

Рветься на волю — кричу в пітьму,

Залпом у небо — біль свій несу.

Боже, дай сил дочекатись весни,

В темну годину не втратити сни.

Ми ще стоїмо, ми ще живі,

Боже, дай сил — дай сил мені.

Бачу братів і сестер неживих,

Сльози матерів — біль у серцях.

Пруть, мов щури, прокляті зомбі,

Та ми тримаємось на ногах.

Боже, дай сил дочекатись весни,

В темну годину не втратити сни.

Ми ще стоїмо, ми ще живі,

Боже, дай сил — дай сил мені.

Очі у крові, віра у грудях,

Серце колотить в нічній імлі.

Та з глибини підіймається сила —

Я ще живий на цій землі.

Браття мої — я вірю в одне:

Більшість із нас додому прийде.

Там ми продовжим варту свою,

Рідну країну збережем від вогню.