Вступ
Гітара рве тишу різким рифом, барабани б’ють, мов серце на зльоті —
ніч горить міськими вогнями, і я виходжу з темряви.
---
Куплет 1
Ти знову кажеш слова, що ріжуть, як леза,
і хочеш, щоб я залишилась, мов прив’язана.
Твої обіцянки — дим, що тане без сліду,
і я вже втомилась грати роль твоїх сподівань.
Приспів
Більше не буду мовчати, ховатись в тіні твоїй,
Більше не буду тонути в тобі, мов камінь у річці глухій.
Я піднімуся над болем, зроблю свій останній крок —
Більше не буду. Чуєш? Це мій голос. Це мій рок.
---
Куплет 2
Ти так хотів керувати моїми шляхами,
але я вже бачу світло крізь власні рани.
Не повернуся туди, де ти граєш словами,
я забираю себе — і двері закрию за нами.
Приспів
Більше не буду мовчати, ховатись в тіні твоїй,
Більше не буду тонути в тобі, мов камінь у річці глухій.
Я піднімуся над болем, зроблю свій останній крок —
Більше не буду. Чуєш? Це мій голос. Це мій рок.
---
Міст
І якщо небо впаде — я стоятиму гордо,
і якщо шторм накриє — я з криком піду вперед.
Бо моє серце б’ється сильніше, ніж учора,
я повертаю собі свій справжній світ.
---
Приспів (фінальний, потужніший)
Більше не буду мовчати, ховатись в тіні твоїй,
Більше не буду тонути в тобі, мов камінь у річці глухій.
Хай мої крила знов виростають — я зроблю останній стрибок.
Більше не буду. Чуєш? Це мій голос. Це мій рок.
---
Аутро
Гітара затихає, та в повітрі лишається правда —
я повернулась до себе.
І більше не буду… ніколи.
---