Вступ Гітара рве тишу різким рифом, барабани б’ють, мов серце на зльоті — ніч горить міськими вогнями, і я виходжу з темряви. --- Куплет 1 Ти знову кажеш слова, що ріжуть, як леза, і хочеш, щоб я залишилась, мов прив’язана. Твої обіцянки — дим, що тане без сліду, і я вже втомилась грати роль твоїх сподівань. Приспів Більше не буду мовчати, ховатись в тіні твоїй, Більше не буду тонути в тобі, мов камінь у річці глухій. Я піднімуся над болем, зроблю свій останній крок — Більше не буду. Чуєш? Це мій голос. Це мій рок. --- Куплет 2 Ти так хотів керувати моїми шляхами, але я вже бачу світло крізь власні рани. Не повернуся туди, де ти граєш словами, я забираю себе — і двері закрию за нами. Приспів Більше не буду мовчати, ховатись в тіні твоїй, Більше не буду тонути в тобі, мов камінь у річці глухій. Я піднімуся над болем, зроблю свій останній крок — Більше не буду. Чуєш? Це мій голос. Це мій рок. --- Міст І якщо небо впаде — я стоятиму гордо, і якщо шторм накриє — я з криком піду вперед. Бо моє серце б’ється сильніше, ніж учора, я повертаю собі свій справжній світ. --- Приспів (фінальний, потужніший) Більше не буду мовчати, ховатись в тіні твоїй, Більше не буду тонути в тобі, мов камінь у річці глухій. Хай мої крила знов виростають — я зроблю останній стрибок. Більше не буду. Чуєш? Це мій голос. Це мій рок. --- Аутро Гітара затихає, та в повітрі лишається правда — я повернулась до себе. І більше не буду… ніколи. ---