Untitled

Це наше літо — останнє дитяче,
Без планів на завтра, без “треба”, без “інакше”.
Гараж відкритий — запах бензину,
Руки в мазуті, але серце — як мина.
Планета ричить, Юпітер димить,
Сусіди кричать — та нас не спинить.
Ми рвемося в поле, туди де вода,
Де вечір палає і тліє багаття.
І хай там що зміниться в нашім житті,
Ми ще встигнем згоріти в цьому вогні.
Поки вітер в обличчя, поки повний бак —
Ми не повернем назад.
Це наше останнє літо — запам’ятай!
Дим у повітрі, ми тікаєм за край.
Якщо не доїдем — брат підштовхне,
Бо дружба не глохне і не підведе.
І поки мотор ще в грудях реве,
Я знаю — дорога мене доведе.
Це наше останнє літо, брат,
І ми проживем його без гальм.
Може завтра робота і кредити,
І стане складніше просто так жити.
Може хтось із нас змінить маршрут,
Але цей момент вже не повернуть.
Чотири такти хай модно звучать,
Та двотактний дим — це свободи печать.
Це більше ніж байк, більше ніж стиль,
Це частина душі, це характер і пил.
І якщо раптом згасне світло фар,
Я знаю — поруч є ті, хто не здав.
Ми впадем, піднімем, заведем знов —
Бо нас тримає одна любов.
Це наше останнє літо — горить!
Поки ми молоді — треба жити.
Поки гараж не згнив і є бензин,
Я знаю — я не один.

pop, pop rock