(Вступ / Intro)
(Куплет 1)
Чуб в’ється, наче білий стяг,
В очах — не спокій, а вогонь завзятий.
Він не шукав багатства у скринях,
Його багатство — ворога... тваринний жах!
(Куплет 2)
Життя пройшло не в теремах, а в полі, на траві,
Де на привалі під голову сідло,
А на плечі — неба шир!
Він ґартував походи у крові,
Бо знав: для слави більшого не треба!
(Передприспів / Build-up)
Коли земля здригається під кроком,
Коли посол приносить чорну вість,
Він не чекає підлим, хитрим оком —
Він каже правду, наче гострий спис.
(Приспів / Hook)
«Іду на ви!» — летить крізь перевали,
«Іду на ви!» — тремтить Хозарський стан.
Щоб стіни Царгорода пам’ятали,
Як йшов на битву воїн-князь.
Меч Святослава — блискавка в степу,
Він обрав долю грізну і сумну!
(Куплет 3)
Розбиті вежі, спалена Ітиль,
Візантія схилилась у поклоні.
Він не боявся тисячі зусиль,
Тримаючи весь світ в своїй долоні.
(Брідж / Break - Речитатив)
«Мертві сорому не знають!» — князь
Крикнув воїнам своїм, оточеним під Доростолом.
Це не поразка, це ще один нерівний бій,
Що точиться під синім небом, на полі бою!
(Інтерлюдія)
Дніпрові пороги, засідка, запеклий бій...
Голова твоя, княже, з плеч — череп твій
Тепер чаша печенізького, підлого Хана...
Що ж, це долі течія...
Однак і нині, тримаєм зброю у запеклому бою, ми пам'ятаєм істину святу-
«Це Україна - Русь! Це кров моя!!!»
(Приспів / Hook)
«Іду на ви!» — летить крізь перевали,
«Іду на ви!» — тремтить Хозарський стан.
Щоб стіни Царгорода пам’ятали,
Як йшов на битву воїн-князь!
(Фінал / Outro)
Сталевий князь, лицар без вагань,
Ти вчив нас честі у вогні повстань.
Слава Святославу!
Слава Хороброму!
Слава Святославу!
Слава Хороброму!
Слава Святославу!
Слава Хороброму!