У Вінниці спекотно, і це не від сонця,
Коли Юрчик Щербатий заглядає в віконця.
Він у пожежній частині зі стихією б’ється,
Де вогонь палає — там він сміється.
Шолом на маківці, рукав у руках,
Він тушить пожежі, розвіює страх.
Але зміна проходить, знімає він боти —
Починається справжня, серйозна робота.
Приспів:
Це Юрчик Щербатий — вінницький пацан,
Він тримає в руках свій життєвий план.
Зранку він тушить, а ввечері — «торг»,
За кермом Таурега він — справжній борг!
Всім дрозда дає, хто стоїть на шляху,
Життя пролітає на повному маху.
Куплет 2:
Після пожарки — на авторинок,
Там Юрчик не знає пустих відпочинок.
Машини блищать, як новенька копійка,
Продасть і розкаже — не хлопець, а іскрка!
«Не бита, не крашена!» — фраза свята,
З ним кожна угода — то висота.
А потім в сідало, де шкіра і клас,
Його Таурег вижимає весь газ.
Куплет 3:
Вінницькі вулиці знають цей звук,
Коли Щербатий береться до рук.
Чи то пожежа, чи то перепродаж —
Він не здається, такий персонаж!
Всім дрозда дає, бо знає ціну,
Він вийде сухим крізь вогонь і стіну.
Вінницький хлопець, душа-чоловік,
Щоб так працювати — треба мати хист і вік!
Фінал:
Юрчик їде, фари сіяють,
Вінницю рідну всі вогні вітають.
Щербатий на зв'язку, Таурег летить,
Юрчик знає, як треба жить!