Вітри

Повтікали всі вітри, вже нема

Лиш ходить, бродить тут зима

Сива, біла змучена сама

Підкрадається у душі крадькома

Вже біля тебе озирнись

Не пускай її не пускай, борись

В горі зорі каламутні

Навкруги люди не твої, попутні

Ти із ними не ходи

Там закинуті дороги

І забуті всі Боги

Ти із ними не ходи

Тут вся твоя сім'я

Мама, тато і маленький я

Ти із ними не іди

Побудь із нами, посиди

Поговори!