Кохання, що не здалось

Наша історія почалась

В далекому 2019 році

З одного простого «Привіт»

У повідомленні в інстаграмі

Я тоді й не думала

Що ти станеш для мене світом

Що твої слова знайдуть шлях

Просто прямо в моє серце

Ти написав — і моє життя

Помінялося назавжди

Ти став моїм сонцем, моїм теплом

Моїм світлом серед темряви

Все почалося так просто, ніби жарт

А стало долею великою

Наша історія — це не казка

Це правда, жива і сильна

Були дні — ми не розумілись,

Були ночі — мовчали словами.

І сварки гіркі, і розставання,

Та серця верталися самі.

В 2023 ти взяв мою руку,

Сказав: «Ти — моя, назавжди».

Я тоді плакала, бо знала —

Це про любов, що не піде.

Ти написав — і моє життя

Помінялося назавжди

Ти став моїм сонцем, моїм теплом

Моїм світлом серед темряви

Все почалося так просто, ніби жарт

А стало долею великою

Наша історія — це не казка

Це правда, жива і сильна

А в 2025 з ранковим світлом

Народилась наша Таїсія

Маленьке серденько, частинка нас

Що зробила нас сім’єю

І я дивлюся в твої очі

І знаю точно тепер

Все, що було — не дарма

Все нас вело до цієї миті

Ти написав — і моє життя

Помінялося назавжди

Тепер ми троє — ти, я і світло

Що спить в маленьких долонях

Наша історія — довга й жива

І буде жити далі

Бо кохання пройшло крізь усе

І повернуло нам щастя.