Untitled

1. Куплет.

Вже вечоріє за вікном,

І небо засипає білим снігом,

Сміється вітер за вуглом,

Де діти бігають, такі щасливі,

І ліплять бабу снігову,

І моркву запихають їй на лоба,

Сміється гучно дітвора,

Бо баба вийшла зовсім кособока.

1. Приспів.

І в хуртовині давніх днів,

Вертають спогади дитинства,

Де кожен ранок був новим,

І в очах дитини він світився,

І вже не стрімко час пливе,

А серце просить повернутись,

Туди, де віра ще жива,

Де світ ще міг, під нас прогнутись.

2. Куплет.

Летіли сани з гір крутих,

І вітер віяв в очі як шалений,

Ми вірили у те що весь наш сміх,

Не зітреться із памяті дитини,

Скрипіли лижви по снігах,

А ми летіли в низ, тримаючись за мрії,

Ми малювали у віках,

А світ здавався добрим і щасливим,

2. Приспів,

І в хуртовині давніх днів,

Вертають спогади дитинства,

Де кожен ранок був новим,

І в очах дитини він світився,

І вже не стрімко час пливе,

А серце просить повернутись,

Туди, де віра ще жива,

Де світ ще міг, під нас прогнутись.

Брідж.

І хоч пройшло багато літ,

І час замів сліди наші маленькі,

Та в нашім серці тільки дім,

Багато родичів, і всі вони рідненькі.

3. Фінальний приспів.

І в хуртовині давніх днів,

Вертають спогади дитинства,

Де кожен ранок був новим,

І в очах дитини він світився,

І вже не стрімко час пливе,

А серце просить повернутись,

Туди, де віра ще жива,

Де світ ще міг, під нас прогнутись.