[Вступ]
Бог знає
що ми тут робим
Бог знає
чому не впадем
[Куплет 1]
Світ руйнується повільно, наче дім з піску
Крики в новинах, дим у вікнах, в голові слизько
Сильний дух, але пальці трясуться, коли думаю про завтра
Серце розривається навпіл, як старі плакати з нашого двору
Темрява в моїх очах — це не стиль, це втома
Я бачу тріщини в людях, бетоні, законах
Грім з неба б’є, наче хтось зверху злиться
Блискавки навколо малюють шрами на обличчях
Олівець у моїх руках, це мій меч
На краю зошита креслю міст, через тріщину між "є" і "не буде"
Тонка лінія, але я по ній іду
Навіть коли кажуть: "Все, брате, ти внизу"
[Приспів]
Я намалюю кращі завтрашні дні (ей)
По чорним плямам проведу прямі вогні
Темрява в моїх очах — то лиш фон для вогню
Я не зупи… я не зупиню війну в собі одну
Я намалюю кращі завтрашні дні (о-о)
Грім з неба стане битом у мені
Блискавки навколо — це мої лінії
Я не зупи… я не зупинюсь, поки дихаю в цій грі
[Куплет 2]
Бог знає, скільки раз впав на бетон
Скільки друзів стали тінню, скільки братів забрав фронт
Я тримаю цей олівець, як руки тих, кого нема
Щоб у кожній лінії жила їхня хрипла тиша й ім’я
Сильний дух — це не крик, це коли ти встаєш
Коли серце рветься, а ти його руками тримаєш
Темрява в моїх очах, але в зіницях — план
Як з уламків міста зібрати новий світанок нам
[Приспів]
[Приспів]