Сонце світе, вітер віє , я вже вільний від земних оков
З вікон люди, ми на хвилі, ми вже вільні знов і знов і знов
Сонце світе, вітер віє , я вже вільний від земних оков
З вікон люди, ми на хвилі, ми вже вільні знов і знов і знов
Я відкриваю вікно, в обличчя дує свіжий вітер,
Як приємно, в літку, відчути запах свіжих квітів.
Я дивлюся у низ, на незнайомих перехожих,
Як багато людей, одне на одного не схожих.
Що миті дзвонить телефон, у двері хтось постійно грюка,
Я вмикну гучніше звук, буду пісню гарну слухать,
В квартирі повний абзац, безлад тут панує,
Нехай все буде як є, мене це більше не турбує!!!
Не турбує, не турбує, не турбує, нету не турбує
Хто, де, з ким, хто під ким, хто я є, мене вже більше не турбує!!!
Сонце світе, вітер віє , я вже вільний від земних оков
З вікон люди, ми на хвилі, ми вже вільні знов і знов і знов
І повне небо зірок, але я їх не помічаю,
Я загубився сам в собі і не живу й не помираю.
Я мав любов, я мав кохання, мрії мав і сподівання,
Але не розібрався, це було запізно чи зарано.
Закриваю двері, вийму з мобільного батарею,
Візьму папір і олівець, мій стиль далекий від харея.
І вже давно байдуже те що я свій вільний час марную.
Нехай все буде як є, мене це більше не турбує!
Не турбує, не турбує, не турбує нету не турбує
Хто, де, з ким, хто під ким, хто я є, мене вже більше не турбує!!!
Сонце світе, вітер віє , я вже вільний від земних оков
З вікон люди, ми на хвилі, ми вже вільні, знов і знов і знов!!!
Осінній вітер, з дерев, зриває сухе й пожовкле листя,
Птахи летять у вирій і їх не втримаєш на місці,
І хтось на трасі, із харлєя, вижима останні соки,
А ти розказуєш мені про почуття якісь високі?
Забуду все що відбулось, на все закрию свої очі,
Бо то, шо було, вже не повернешь, та я й не хочу.
Мені давно байдуже де хто з ким і хто кого цілує,
Нехай все буде як є, мене то більше не турбує.
Не турбує, не турбує, не турбує нету не турбує
Хто, де, з ким, хто під ким, хто я є, мене вже більше не турбує!!!
Сонце світе, вітер віє , я вже вільний від земних оков
З вікон люди, ми на хвилі, ми вже вільні знов і знов і знов !!!
Не турбує, не турбує, не турбує нету не турбує
Хто, де, з ким, хто під ким, хто я є, мене вже більше не турбує!!!
Сонце світе, вітер віє , я вже вільний від земних оков
З вікон люди, ми на хвилі, ми вже вільні знов і знов і знов !!!
