Обійми дому

Тихий вечір, небо зіркове,

Мовчать тіні, ніч чарівна.

Впала ніч, тривога в серце б'є,

Зорі ясні в небі мовчать німе.

Сяйво тихо землю обійма,

Тиша... Гомін тисяч в серці в нас луна.

Згадую минуле, шляхи земні,

Крізь сльози і тіні я йшов один.

Але тепер знаю — у серці моєму,

Гармонія, спокій знову сонце білим.

Скільки блукав, шляхи земні топтав,

Скільки страждав, себе я втрачав.

Аж ось спокій, в душу він прийшов,

В обіймах дому, де мене знайшов.

Коли твоя рука тримає міцно,

Все страхи й тривоги зникають із ночі.

В долонях теплих мир і радість співають,

Відлуння щастя знову оживає.

Щастя в серці, тепло у грудях,

Нарешті вдома, в милій стороні.

Замовкли бурі, стихли болі всі,

В безпеці дому, в новій весні.