Мене не спасе ніхто

Куплет 1

Я знову збираю уламки людей,

Клею їхні душі своїми руками.

Вони йдуть далі, не озираються,

А я лишаюсь між криками й шрамами.

Мені кажуть: «Ти витримаєш, ти залізний»

Та залізо теж ламається всередині.

Приспів

Я часто спасаю людей від дна,

Від темряви, болю, чужих берегів.

Але коли тону я — тиша одна,

І світ відвертає своїх богів.

Я часто спасаю людей…

Та мене не спасе ніхто.

Куплет 2

Я ношу їхні страхи, як власний хрест,

Ховаю втому за грубим сміхом.

Мене називають «тим, хто не впаде»,

Та я падаю кожної ночі тихо.

Мій голос зірваний, але я кричу,

Просто ніхто не хоче почути.

Приспів

Я часто спасаю людей від дна,

Від темряви, болю, чужих берегів.

Але коли тону я — тиша одна,

І світ відвертає своїх богів.

Я часто спасаю людей…

Та мене не спасе ніхто.

Не герой — лише зламаний нерв,

Не святий — просто втомлений вщент.

Якщо я зникну — не кличте мене,

Я вже віддав вам усе, що мав.

Я часто спасаю людей від дна…

Та мене не спасе…

НІХТО!