Untitled

Ранковий вітер з річки тягне

Сіль і метал

Знайомий смак

Трамвай скрипить по старій шпальці

І я з тобою йду в світанок

Двори

Де голосно лунає

Чийсь м’яч

Сміхотливий крик

Тут кожен шрам на цих фасадах

Як мій дитячий щоденник

Моє рідне місто Миколаїв

Ти в долонях пальці обпікаєш

Сонцем

Вітром

Дощем з лиману

Я до тебе знов і знов вертаю

Моє рідне місто Миколаїв

Ти у серці шрами зашиваєш

Скільки б не тікали ми від дому

Ти шепочеш: "Сину

Починай все знову"

Увечері ліхтарі як вартові

Стережуть перехрестя думок

На зупинці хтось про море мріє

Хоч давно забули той пісок

Тут восени листя липи липне

До підошов

До теплих слів

І я мовчу

Але всередині

Сотні невигаданих листів

Моє рідне місто Миколаїв

Ти в долонях пальці обпікаєш

Сонцем

Вітром

Дощем з лиману

Я до тебе знов і знов вертаю

Моє рідне місто Миколаїв

Ти у серці шрами зашиваєш

Скільки б не тікали ми від дому

Ти шепочеш: "Сину

Починай все знову"

Якщо впаду — ти станеш берегом

Якщо згорю — ти станеш небом

Я де завгодно можу жити

Та тільки тут умію вірити (о-о)

Моє рідне місто Миколаїв

Ти в долонях пальці обпікаєш

Сонцем

Вітром

Дощем з лиману

Я до тебе знов і знов вертаю

Моє рідне місто Миколаїв

Ти у серці шрами зашиваєш

Скільки б не тікали ми від дому

Ти шепочеш: "Сину

Починай все знову