Чорне молоко світання ми п'ємо його надвечір,
Ми п'ємо його опівдні і зранку ми п'ємо його вночі.
Ми п'ємо і п'ємо, ми п'ємо і п'ємо,
Ми копаємо могилу в повітрі, де лежати не буде тісно.
Ми п'ємо! Ми п'ємо!
Чорне молоко — наші сни, наші крики, наші тіні.
Ми п'ємо! Ми п'ємо!
Ми копаємо могилу в повітрі — і свобода вже близько.
Ніч тягнеться довго, мов струни скрипки,
Ми п'ємо його разом, мов в полоні в клітки.
Ми п'ємо і п'ємо — руки більше не тремтять,
Ми копаємо могилу в повітрі — а душі вже сплять.
[Violin Solo]
Ми п'ємо і п'ємо — і ніч нас більше не тримає,
Ми копаємо могилу в повітрі — і світання нас вдихає.
Чорне молоко світання — гірке і відьомське,
Ми п'ємо… ми п'ємо.. вже відкрилось віконце