Жили собі весело і привіт.
Стояв ти на місці, а я йшла вперед.
Тримала я курс, а ти мітив у ціль.
І між цим у кожного є свій біль.
Вечорами довгими кожен про своє,
Сигарети, кава, мрії про нове.
Все про близькість тіла, ні слова про душу.
Нікому нічого не винна й не мушу.
Я руки твої заміняю віршами,
Лягли на папір знову цими рядками.
Закутаюсь в ковдру, ти в інші обійми,
Мабуть, це наш фініш, та не разом добігли.
Я руки твої заміняю віршами,
І лиш вони знають, що сталось між нами.
акутаюсь в ковдру, ти в інші обійми,
Мабуть, це наш фініш, та не разом добігли.