Іду на ви!

(Куплет 1)
Чуприна в’ється, наче білий стяг,
В очах — не спокій, а вогонь запеклий.
Він не шукав багатства у скринях,
Його багатство — ворог переляканий.
Не в теремах, а в полі, на траві,
Під голову — сідло, на плечі — небо.
Він гартував походи у крові,
Бо знав: для слави більшого не треба.
(Заспів)
Коли земля здригається під кроком,
Коли посол приносить чорну вість,
Він не чекає підлим, хитрим оком —
Він каже правду, наче гострий спис.
(Приспів)
«Іду на ви!» — летить крізь перевали,
«Іду на ви!» — тремтить Хозарський стан.
Щоб стіни Царгорода пам’ятали,
Як йшов на битву воїн-велетень.
Меч Святослава — блискавка в степу,
Він обрав долю грізну і святу!
(Куплет 2)
Розбиті вежі, спалена Ітиль,
Візантія схилилась у поклоні.
Він не боявся тисячі зусиль,
Тримаючи весь світ у цій долоні.
«Мертві сорому не знають!» — крикнув він,
Коли обступив ворог коло Доростола.
Це не поразка, це величний дзвін,
Що б’є крізь час під небом чистого поля.
(Міст)
Дніпрові пороги, засідка вночі...
Печенізька чаша, долі течія.
Але і нині, стиснувши мечі,
Ми чуємо: «Це Русь! Це кров моя!»
(Приспів)
«Іду на ви!» — летить крізь перевали,
«Іду на ви!» — тремтить Хозарський стан.
Щоб стіни Царгорода пам’ятали,
Як йшов на битву воїн-велетень.
(Фінал)
Сталевий князь, лицар без вагань,
Ти вчив нас честі у вогні повстань.
Слава Святославу!
Слава Хороброму!

hard metal pagan slavic metal military marching, male