Україна діти

Intro (шепіт, на фоні):

Доки палає небо — ми пам’ятаємо.

Verse 1:

Ніч палає в вікнах, як попіл на долонях,

В кожнім вдиху — батьківські імена.

Ми носимо в серці розбиті ікони,

Та світло в очах не згасне й не впаде.

Pre-Chorus:

Під килимом зорі — кроки й голоси,

Ти чуєш, як серце в грудях горить?

Ми збираєм руки, мов уламки мостів,

І віримо: світ має нас берегти.

Chorus:

Доки палає небо — доти ми стоїмо,

Під нашим прапором — біль і наше ім'я.

Кожна сльоза — як промінь крізь дими,

Ми — незламні, ми — пам’ять і війна.

(Повторити — підйом голосу, хор додається)

Verse 2:

Мамо, не плач, я чую твій шепіт в ранку,

Відлуння дитяче — у порожніх дворах.

Тут кожен дім пам’ятає своє ім’я,

І кожен камінь знає ціну бою й правди.

Pre-Chorus (варіація):

Зранені квіти розквітають навесні,

Пізнають смак волі в ураженій землі.

Ми віримо — світло прорве ці стіни,

І на руїнах виростуть нові мости.

Chorus (потужніше):

Доки палає небо — доти ми стоїмо,

Прапори піднімаєм над тими, хто впав.

Наші серця — як дзвони, що б’ють крізь темряву,

Ми — незламні, ми — пам’ять і вогонь.

Bridge (spoken/whisper → crescendo):

Пам’ятай ім’я того, хто дав дорогу.

Пам’ятай сміх дітей.

Пам’ятай дім.

(поступово перетворюється в крик почуттів)

Final Chorus (епічно, усі голоси):

Доки палає небо — доти ми стоїмо,

Сини і доньки, що вийшли з попелу.

Наша пісня — як крила, що рвуться в небо,

Ми — незламні, ми — правда, ми — дім.