У невідомого селища

Димів гай під горою,
І разом з ним горів захід сонця.
Нас залишилося тільки троє
З вісімнадцяти хлопців,
Як багато їх, друзів хороших,
Лежати залишилося в темряві
Біля незнайомого селища,
На безіменній висоті,
Біля незнайомого селища,
На безіменній висоті.
Світилася, падаючи, ракета,
Як догоріла зірка.
Хто хоч раз бачив це,
Не забуде ніколи.
Він не забуде, не забуде
Атаки люті ті -
Біля незнайомого селища,
На безіменній висоті,
Біля незнайомого селища,
На безіменній висоті.
Мені часто сняться всі хлопці,
Друзі моїх військових днів,
Землянка наша в три накати,
Сосна згоріла над нею.
Як ніби знову я разом з ними
Стою на вогненній межі -
Біля незнайомого селища,
На безіменній висоті,
Біля незнайомого селища,
На безіменній висоті.
Над нами дрони з скидами Кружляли, та ми удар тримали
Мов граніт...
На горизонті, який від полум'я 
Боїв вже червоніє та палає, вирішується тут доля завтрашнього дня...чи жить народу нашому, а чи підтти у забуття!

metal, hard rock, industrial metal, industrial rock, alternative rock, male