

Prompt / Lyrics
[ІНТРО / ПРОМОВА] Ми не кричимо. Ми просто йдемо. Там, де ніч палить очі, де дим ріже горло, де навіть тиша має вагу. Ми — не історія. Ми — момент, що триває. І поки він триває — стоїть ненька Україна. [КУПЛЕТ 1] Там, де обрію вже нема, і світло спалене війною, ми крок за кроком тримаєм тьму, щоб хтось інший знов бачив зорі. Небо реве — це наш поклик, сталь і земля — це наш дім. Ми несемо не помсту, а спокій тим, хто позаду. [ПЕРЕХІД / МОНОЛОГ] Ніхто не бачить облич, тільки відблиск шеврона в пилу. Ніхто не чує слів, але небо знає — є ми. Ми не питаєм “чому”. Ми питаєм лише — “де тримати?”. Бо хтось має тримати. І ми тримаємо. [ПРИСПІВ] Ми там, де тріщить небо, де земля кричить вогнем. Ми стоїмо — і цього досить, щоб темрява не пройшла. Ми там, де страх мовчить, де зима дихає лезом. Ми стоїмо — поки є подих, поки серце ще гріє метал. [КУПЛЕТ 2] Ми — голос землі під чоботом сталі, ми — очі, що бачать з пітьми. Ми — не ті, кого зламає вітер, бо в нас крила із вогню. Тиша падає важко, але ми несемо її вперед. І кожен удар серця — це ще один метр країни. [ФІНАЛ / МАНІФЕСТ] Нас не видно на фото, але ми є. Ми не просимо подяки, бо це — не подвиг, а обов’язок. Ми — ті, хто стоїть. Поки ми стоїмо — стоїть земля. І коли хтось спитає, хто ми? скажи просто: ті, хто стоїть.
Tags
male, motivation, acustick rock, Thrash metal
4:02
No
11/9/2025