Ті, хто стоїть

[ІНТРО / ПРОМОВА]
Ми не кричимо.
Ми просто йдемо.
Там, де ніч палить очі,
де дим ріже горло,
де навіть тиша має вагу.

Ми — не історія.
Ми — момент, що триває.
І поки він триває — стоїть ненька Україна.



[КУПЛЕТ 1]
Там, де обрію вже нема,
і світло спалене війною,
ми крок за кроком тримаєм тьму,
щоб хтось інший знов бачив зорі.

Небо реве — це наш поклик,
сталь і земля — це наш дім.
Ми несемо не помсту,
а спокій тим, хто позаду.



[ПЕРЕХІД / МОНОЛОГ]
Ніхто не бачить облич,
тільки відблиск шеврона в пилу.
Ніхто не чує слів,
але небо знає — є ми.

Ми не питаєм “чому”.
Ми питаєм лише — “де тримати?”.
Бо хтось має тримати.
І ми тримаємо.



[ПРИСПІВ]
Ми там, де тріщить небо,
де земля кричить вогнем.
Ми стоїмо — і цього досить,
щоб темрява не пройшла.

Ми там, де страх мовчить,
де зима дихає лезом.
Ми стоїмо — поки є подих,
поки серце ще гріє метал.



[КУПЛЕТ 2]
Ми — голос землі під чоботом сталі,
ми — очі, що бачать з пітьми.
Ми — не ті, кого зламає вітер,
бо в нас крила із вогню.

Тиша падає важко,
але ми несемо її вперед.
І кожен удар серця —
це ще один метр країни.



[ФІНАЛ / МАНІФЕСТ]
Нас не видно на фото,
але ми є.
Ми не просимо подяки,
бо це — не подвиг, а обов’язок.

Ми — ті, хто стоїть.
Поки ми стоїмо — стоїть земля.
І коли хтось спитає, хто ми?
скажи просто: ті, хто стоїть.

male, motivation, acustick rock, Thrash metal