Океан

Сріблом сяє нічна вода,

Океан обіймає мої сни.

Краплі солоні торкають лице,

Я відпускаю усе, що болить.

Хвиля за хвилею б’є у серце,

Мов навчання любити й прощати.

Ти безкрайній, як мрія в мені,

В тобі — відповіді й таємниці.

Океан, мій вічний простір,

Ти ведеш мене крізь ніч і грім.

Я тону у глибині твоїй,

Та знаходжу себе у хвилях твоїх.

Віддзеркалення неба в тобі,

Зірки танцюють на хвилях, мов іскри.

Тиша ховає глибокий поклик,

Я відчуваю — ти чуєш мене.

Ти безкрайній, як мрія в мені,

В тобі — відповіді й таємниці.

Океан, мій вічний простір,

Ти ведеш мене крізь ніч і грім.

Я тону у глибині твоїй,

Та знаходжу себе у хвилях твоїх.

Шторми не зламають, бо вчуся плисти,

Серце моє — твій маяк у пітьмі.

Океан, мій вічний простір,

Ти ведеш мене крізь ніч і грім.

Я тону у глибині твоїй,

Та знаходжу себе у хвилях твоїх.

Океан, твоє ім’я шепочу,

Назавжди в тобі залишусь.