Куплет 1 Ніч опустилась, мовчить горизонт, Холод на пальцях, але тримає фронт. Автомат і тиша — віч-на-віч, Срочник на посту. Сам. Стоїть. Не з книжок він знає слово “страх”, Він дихає ним у темних снах. Та крок назад — не його шлях, Бо за спиною — дім і прапор в руках. Приспів Срочник на посту — не спить, не зламався, Срочник б’ється за Батьківщину — до кінця. Без гучних слів, без зайвих фраз, Він тримає небо для нас. Срочник на посту — стоїть, як стіна, Срочник б’ється за Батьківщину щодня. Поки він там — ми тут живі, Поки він стоїть — стоїть країна. Куплет 2 Він не герой з обкладинок і сцен, Він просто один із тисяч імен. Але саме такими тримається світ, Коли темрява лізе, коли болить. Листи додому — короткі слова: “Все нормально. Тримаюсь. Жива.” Та між рядків — і біль, і вогонь, І клятва мовчазна: не відступлю, не зроню. Приспів Срочник на посту — не спить, не зламався, Срочник б’ється за Батьківщину — до кінця. Без гучних слів, без зайвих фраз, Він тримає небо для нас. Брідж І якщо впаде зірка з неба в ту мить, Він загадає не для себе — для всіх. Щоб ранок прийшов, щоб був мирний дім, Щоб більше не знали, як важко тим, хто стоїть. Фінал Срочник на посту — в тиші й вогні, Його серце б’ється в кожній весні. Не забудь це ім’я, коли буде світло: Срочник. Солдат. Батьківщина. [Outro]