Срочник

Куплет 1

Ніч опустилась, мовчить горизонт,

Холод на пальцях, але тримає фронт.

Автомат і тиша — віч-на-віч,

Срочник на посту. Сам. Стоїть.

Не з книжок він знає слово “страх”,

Він дихає ним у темних снах.

Та крок назад — не його шлях,

Бо за спиною — дім і прапор в руках.

Приспів

Срочник на посту — не спить, не зламався,

Срочник б’ється за Батьківщину — до кінця.

Без гучних слів, без зайвих фраз,

Він тримає небо для нас.

Срочник на посту — стоїть, як стіна,

Срочник б’ється за Батьківщину щодня.

Поки він там — ми тут живі,

Поки він стоїть — стоїть країна.

Куплет 2

Він не герой з обкладинок і сцен,

Він просто один із тисяч імен.

Але саме такими тримається світ,

Коли темрява лізе, коли болить.

Листи додому — короткі слова:

“Все нормально. Тримаюсь. Жива.”

Та між рядків — і біль, і вогонь,

І клятва мовчазна: не відступлю, не зроню.

Приспів

Срочник на посту — не спить, не зламався,

Срочник б’ється за Батьківщину — до кінця.

Без гучних слів, без зайвих фраз,

Він тримає небо для нас.

Брідж

І якщо впаде зірка з неба в ту мить,

Він загадає не для себе — для всіх.

Щоб ранок прийшов, щоб був мирний дім,

Щоб більше не знали, як важко тим, хто стоїть.

Фінал

Срочник на посту — в тиші й вогні,

Його серце б’ється в кожній весні.

Не забудь це ім’я, коли буде світло:

Срочник. Солдат. Батьківщина.