24лютого

Куплет 1

Завтра — двадцять четверте лютого знов,

День, що навіки лишився без снів.

Ранок розірваний вибухом знов,

Небо палало в диму і вогні.

Кожен із нас пам’ятає той звук,

Як тиша зламалась в одну мить.

Життя розсипалось в попіл і брук,

Та серце навчилося жить.

Приспів

Під обстрілами, під ракетами, «Градами»,

Ми стояли — незламні, як сталь.

Не зламали нас темнії зради,

Не зламали ні біль, ні печаль.

І крізь темряву, попіл і втрати

Світло в серці своє бережем.

Ми — народ, що не можна здолати,

Ми вистоїм. Ми переможем.

Куплет 2

Вікна тремтіли, світанок мовчав,

Місто ховалося в сховищах снів.

Світ тоді вперше по-справжньому став

Чорно-білим без зайвих слів.

Хтось узяв зброю, хтось — прапор і хліб,

Хтось — дитину на руки свої.

І з мільйонів розбитих сердець

Постала єдина країна в бою.

Приспів

Під обстрілами, під ракетами, «Градами»,

Ми стояли — незламні, як сталь.

Не зламали нас темнії зради,

Не зламали ні біль, ні печаль.

І крізь темряву, попіл і втрати

Світло в серці своє бережем.

Ми — народ, що не можна здолати,

Ми вистоїм. Ми переможем.

Бридж

І хай пам’ять болить, як рана,

І хай сльози стискають грудь —

З нами правда, земля і мама,

З нами сила — вперед ідуть.

Фінал (тихо → потужно)

Завтра — двадцять четверте лютого знов…

Та вже інші ми стали тепер.

Нас гартували вогонь і любов —

І свобода для нас — не папір.