Правда

Як був я у тілі молодого, я міг звернути гори круті, я б зміг зламати любого але зараз уже сили не ті. Колись Мати сильно ридала і знала що приведу себе до біди, як тільки мати плакала я стримався щоб дальше іти! А зараз у час цей важкий, за вікном гуркіт коліс та польоти у небі, я пішов на війну і не плачте по мені! Тут я зустрів хороших людей і більшість немає, забрало їх небо, та триматись за біль я відчуваю потребу. Це були люди круті, вони були наче браття тільки на небі вони і сомують за батьком та мати. Якщо б не клята війна, лили б ми у мирі, усі б були вдома і обіймали родину! Як казав я раніше, я пройшов багато чого, але сильно засіло що не зміг врятувати нікогооо. І був я у пеклі вербове, роботяно, Покровськ і все що хочу сказати не ідіть туди більше ніхто! Я розумію це зрада, і держава не свята але вмирати за землю нехай іде та хуєта, яка сидить і кайфує і по двісті тисяч в кишені на народ їм начхати тому вони сидять як олені, тож нехай ідуть вони за руським кораблем є, я вірю що Україну неньку та дім ми самі збережем!