Святослав

(Вступ)
Це історія великого князя Святослава Хороброго, який на початку дев'ятого століття правив великою й могутньою країною зі столицею в Києві… що називалася Русь. Сьогодні в реальній боротьбі за своє існування, велич і сила України-Русі відновлюється неначе Фенікс. В нашій крові вогнем палає кров тих хто, хто вогнем та мечем завоював нам місце під сонцем! Не посрамим їх ратну працю! 

(Куплет 1)
Чуприна в’ється, наче білий стяг,
В очах — не спокій, а вогонь запеклий.
Він не шукав багатства у скринях,
Його багатство — ворога жах!
Не в теремах, а в полі, на траві,
Під голову — сідло, на плечі — небо.
Він гартував походи у крові,
Бо знав: для слави більшого не треба.

(Заспів)
Коли земля здригається під кроком,
Коли посол приносить чорну вість,
Він не чекає підлим, хитрим оком —
Він каже правду, наче гострий спис.

(Приспів)
«Іду на ви!» — летить крізь перевали,
«Іду на ви!» — тремтить Хозарський стан.
Щоб стіни Царгорода пам’ятали,
Як йшов на битву воїн-князь.
Меч Святослава — блискавка в степу,
Він обрав долю грізну і святу!

(Куплет 2)
Розбиті вежі, спалена Ітиль,
Візантія схилилась у поклоні.
Він не боявся тисячі зусиль,
Тримаючи весь світ у цій долоні.

«Мертві сорому не знають!» — крикнув він,
Коли обступив ворог коло Доростола.
Це не поразка, це величний дзвін,
Що б’є крізь час під небом чистого поля.

(Міст)
Дніпрові пороги, засідка запеклий бій...голова твоя княже з плеч
Печенізька чаша, долі течія.
Але і нині, стиснувши меч,
Ми чуємо: «Це Русь! Це кров моя!»

(Приспів)
«Іду на ви!» — летить крізь перевали,
«Іду на ви!» — тремтить Хозарський стан.
Щоб стіни Царгорода пам’ятали,
Як йшов на битву воїн-князь.

(Фінал)
Сталевий князь, лицар без вагань,
Ти вчив нас честі у вогні повстань.
Слава Святославу!
Слава Хороброму!

Слава Святославу!
Слава Хороброму!

alternative metal,symphonic-metal, military marching song, male