хто вирішує?

[Verse]

Великі, недосяжні жінки
Не просять дозволу на крила.
Вони, мов небесні зірки —
В них внутрішня тиха сила.

Не купують право «на бути»,
Не торгуюсь своєю красою .
Їхня розкіш — стан абсолютний,
Їхня тиша — це бути собою.

[Pre Chorus]
Кожен раз, як здіймається темрява
І зсередини рве знов і знов —
Я питаю спокійно й упевнено:
«Хто вирішує?» — Я. Без умов.

[Chorus]

Я більше не рушу ці стіни
Ні в сні, ні наяву.
Я більше не воюю зі світом —
Я просто в ньому живу.

Я більше не падаю в прірви,
Не б’юсь об чужу висоту.
Я хвиля — спокійна і звільнена,
Я тримаю свою частоту.

[Verse]
Фоновий шум хворого світу
Нав’язує правила гри:
Як виглядати, що відчувати,
Куди і з ким нам іти.

Та я обираю орбіту,
Що серце малює мені.
Я в своїй власній молитві
Пишу свої власні пісні.

Я не купую право «на бути»,
Не торгую своєю красою .
Моя розкіш — стан абсолютний,
Моя тиша — це бути собою.

[Guitar Solo]

[Pre Chorus]

Кожен раз, як здіймається темрява
І зсередини рве знов і знов —
Я питаю спокійно й упевнено:
«Хто вирішує?» — Я. Без умов.

[Final Chorus]
Я — господарка власної долі,
Я — гарячий центр моїх сил.
Я беру від життя доволі —
Без вини і без зайвих провин.

Моє право — беззастережне
По народженню на цій землі.
Я жива. Я необмежена.
Я героїня у власній грі.

[Outro]

Я беру від життя усе щедре —
Прямо зараз, не потім, не знов.
Моя нота звучить вже впевнено:
Хто вирішує? — Я. Без умов

flamenco, blues, rock, ambient, female