Untitled

Пізній час, кожен раз ти приходиш в цій порі,

Вже без фраз, все я пас так як все одно мені.

Вже й немає відчуття із питанням де ти й що,

Бо минає все ж життя, так скажи ну для чого?

Ці знову питання, пусті обіцяня,

Все про те чи будем вдвох.

Та це не кохання, а лишні страждання,

Як закінчилась любов,

Зів'ялі стосунки, пусті поцілунки,

Що тривають вже давно,

Заглянь за лаштунки, це перші лиш пункти ,

Що закінчилась любов.

Кожен з нас завдав образ,

Вже не хочу чути крик,

Це не зглаз це не про нас,

Давай знімем цей ярлик,

Чуєш в серці пустота, заглянь в очі й зрозумій,

Не повернеш відчуття, що відлунням стали мрій.

Ці знову питання, пусті обіцяня,

Все про те чи будем вдвох.

Та це не кохання, а лишні страждання,

Як закінчилась любов,

Зів'ялі стосунки, пусті поцілунки,

Що тривають вже давно,

Заглянь за лаштунки, це перші лиш пункти ,

Що закінчилась любов.

Відпусти та не плач

На з тобою не бути знов,

Та пробач, та пробач,

Що не втримали Любов.

Ці знову питання, пусті обіцяня,

Все про те чи будем вдвох.

Та це не кохання, а лишні страждання,

Як закінчилась любов,

Зів'ялі стосунки, пусті поцілунки,

Що тривають вже давно,

Заглянь за лаштунки, це перші лиш пункти ,

Що закінчилась любов.