«Завжди поруч»
(пісня до річниці для Анатолія — Толика)
Куплет 1
Колись випадково — ефір у ТікТоці,
Ти був у палаті, з пораненим серцем.
Нік твій — «Толик завжди поруч»,
А я й не знала — це доля сміється.
Розмови до ночі, відео-дзвінки,
І кожне «як ти?» — мов обійми.
Ти став мені ближчим, ніж сни,
Хоч між нами — дороги й зими.
Приспів
Анатолій, Толик, котусик мій,
Ріднесенький, любенький, серце моє.
Ти — мій спокій, мій дім, моє «ми»,
Моє життя, моя віра щоденна.
За тобою — як за стіною стою,
Навіть коли між нами відстань і час.
Безпечно, затишно — просто люблю,
Бо ти завжди поруч… ти — наш.
Куплет 2
Двадцять сім годин — лише щоб приїхати,
До донечки, до мами й тата.
Ти хотів не просто кохати —
Ти хотів бути частиною світу й родини.
Найулюбленіший зять у домі,
Добрий, спокійний, душа компанії.
Ти терпиш усі мої грози й громи,
І любиш нас без вагання.
Приспів
Анатолій, Толик, татусик наш,
Ти — ніжність у силі, світло в пітьмі.
Саша сказала: «Це мій тато», —
І серце моє розквітло тоді.
За тобою — як за стіною стою,
Навіть коли ти далеко від нас.
Безпечно, затишно — просто люблю,
Бо ти завжди поруч… ти — наш.
Брідж
Я пам’ятаю магазин біля дому,
Ти — у формі, з трояндами й кільцем.
Став на коліно — і весь світ завмер,
Я сказала «так» — і стала твоєю.
Сімнадцяте лютого — наш оберіг,
Тихе весілля, лише рідні.
А за дев’ять місяців — диво з’явилось,
Наша Мирослава — любов без межі.
Приспів (тихіше, ніжно)
Анатолій, Толик, серденько моє,
Ти — відданість, турбота, тепло.
Ми разом три роки, у шлюбі — два,
Та я знаю: це назавжди було й є.
Фінал
Коли все закінчиться — ти будеш поруч,
Ми чекатимемо, як світла весни.
Бо ти — наш герой, наш чоловік,
Найкращий тато й любов нашого жит