Стежина

Я іду по стежині шовковій

Яка в'єтся поміж роки

І збираю науку я долі

Що складаю під замок в сундуки

Кожен день щось приносить у скриньку

Кожен день щось новеньке нас вчить

І навчатися буду до віку

Бо не знаєш як правильно жить

Я шукаю в житті серединку

Щоб навчитись та інших навчить

Я віддам свого знання половинку

Лише тому хто вміє цінить!

І нехай це знання як весною

Проросте мов зернина мала

Забуяє в золотому колоссі

І пожне його молодь нова.

Я лише мандрівник, я дослідник

Ще не все в цьому світі пізнав

І стежина моя бува різна

То шовкова, то каміння спіткав

Та я впертий, я так не здаюся

Йду вперед, щоби там не було

Труднощів в житті не боюся

Йду вперед, беру в руки кайло!

Я шукаю в житті серединку

Щоб навчитись та інших навчить

Я віддам свого знання половинку

Лише тому хто вміє цінить!

І нехай це знання як весною

Проросте мов зернина мала

Забуяє в золотому колоссі

І пожне його молодь нова.