Повня

Я знов дочекався повні -

Так солодко ниють зуби...

І вовк мій - рветься назовні,

Й тримати його я не буду!..

Темніють, гострішають кігті,

"Піксель" потертий скидаю,

Не боюся свинцю та міді,

А срібла - у них немає!..

Світлішає ніч - відразу,

Сповзає розірвана шкіра,

Пульсують, стискаються м'язи

Голодного дикого звіра...

Чужинцю, молись наостанок,

Молись!.. Та це - не врятує!..

Аж поки не зійде світанок -

"Козацьке сонце" панує!..

Сьогодні - ти навіть не "ворог",

Ти - здобич, налякана жертва.

Місяць здіймається вгору.

Я йду вбивати і жерти!..

Хай мати твоя заплаче!

Нехай завиє дитина!

Я - сіроманець, а значить -

"Теплак" мені не потрібен!

Земля ця - надасть мені сили,

Розбудить прокляття забуті -

Сьогодні ти ляжеш в могилу

Від хижої вовчої люті!..

Ти йшов гвалтувати, зайдо, -

З благословіння тирану.

Я ж буду - опівдні, завтра

Блювати твоїми кістками.

І "скрепи твої духовні"

Не доживуть до світання -

Я знов дочекався повні!

Я вийшов на полювання!

Я знов дочекався повні!

Я вийшов на полювання!