

Prompt / Lyrics
Ви думали — я зламаюсь… Ви залишили шрами… Але я ще тут. Ви різали правду, сміялись в лице, Коли я тонув — ви рахували відсотки. Мої спогади — цвяхи в мозку, Кожна зрада — ще один постріл. Я вірив словам, я вірив очам, Та за спиною — ніж, і знову мовчання. Я збирав себе з уламків ночей, Поки ви продавали совість за визнання. Кожен крок — проти страху, Кожен подих — це бій. Я більше не ваш і не слабкий. ЦЕ НЕ МОЄ МИНУЛЕ — Я ЖИВУ ТЕПЕР! ЗРАДА НЕ ВБ’Є, Я СТОЮ — Я НЕ ВПАВ! ВИШКРІБ БІЛЬ ІЗ СЕРЦЯ НАПЕРЕКІР, Я СИЛЬНІШИЙ ЗА СПОГАДИ Й СТРАХ! Ви хотіли бачити мене на дні, Та я встав — і це вас дратує. Мої рани стали бронею мені, Мій гнів — це те, що рятує. Не кличте назад — там порожнеча, Ваші обіцянки гниють у пітьмі. Я більше не тінь у чужих історіях, Я сам пишу, хто я є. Зрада… Пам’ять… Біль… ВИ БІЛЬШЕ НЕ ЧІПАЄТЕ МЕНЕ! ЦЕ НЕ МОЄ МИНУЛЕ — Я ЖИВУ ТЕПЕР! ВИ НЕ МОЯ ВІРА — ВИ МОЯ ТІНЬ! Я ПЕРЕЖИВ ВАС, Я ПЕРЕЖИВ СЕБЕ, І БІЛЬШЕ НЕ СТАНУ НА КОЛІНА ПЕРЕД ВАМИ! Я пам’ятаю… Але це більше не керує мною.
Tags
Sad ballad, male
3:07
No
12/25/2025