Не моє минуле

Ви думали — я зламаюсь…
Ви залишили шрами…
Але я ще тут.

Ви різали правду, сміялись в лице,
Коли я тонув — ви рахували відсотки.
Мої спогади — цвяхи в мозку,
Кожна зрада — ще один постріл.

Я вірив словам, я вірив очам,
Та за спиною — ніж, і знову мовчання.
Я збирав себе з уламків ночей,
Поки ви продавали совість за визнання.

Кожен крок — проти страху,
Кожен подих — це бій.
Я більше не ваш і не слабкий.

ЦЕ НЕ МОЄ МИНУЛЕ — Я ЖИВУ ТЕПЕР!
ЗРАДА НЕ ВБ’Є, Я СТОЮ — Я НЕ ВПАВ!
ВИШКРІБ БІЛЬ ІЗ СЕРЦЯ НАПЕРЕКІР,
Я СИЛЬНІШИЙ ЗА СПОГАДИ Й СТРАХ!

Ви хотіли бачити мене на дні,
Та я встав — і це вас дратує.
Мої рани стали бронею мені,
Мій гнів — це те, що рятує.

Не кличте назад — там порожнеча,
Ваші обіцянки гниють у пітьмі.
Я більше не тінь у чужих історіях,
Я сам пишу, хто я є.

Зрада…
Пам’ять…
Біль…

ВИ БІЛЬШЕ НЕ ЧІПАЄТЕ МЕНЕ!

ЦЕ НЕ МОЄ МИНУЛЕ — Я ЖИВУ ТЕПЕР!
ВИ НЕ МОЯ ВІРА — ВИ МОЯ ТІНЬ!
Я ПЕРЕЖИВ ВАС, Я ПЕРЕЖИВ СЕБЕ,
І БІЛЬШЕ НЕ СТАНУ НА КОЛІНА ПЕРЕД ВАМИ!

Я пам’ятаю…
Але це більше не керує мною.

Sad ballad, male