Повільний, надривний темп, акордеон, тиха гітара)
(Куплет 1)
Ніч накрила степи, наче чорний оксамит,
Лиш в планшеті світиться напрямок Покровськ.
Я не сплю, я лечу, вже багато довгих літ,
І моя робота – це вічний, тихий розшук.
Я тримаю пульт в руках, наче келих міцний ром,
І молюсь, щоб не підвів дрони Matrice 4T.
Наче пташка, він летить, наче привид над горбом,
Небо знає всі мої несказані світи.
(Приспів)
Ой, доля-доленька, по колу ми йдемо,
А я – нічний пілот, що бачить крізь темряву.
Там, де людське око сліпне, ми тепло знайдем,
І несу я свій хрест, і свою неправду.
І знову Покровськ, і знову в ніч лечу,
Підіймаю свій Matrice над мертвою травою.
Я не плачу, брате, я просто мовчу,
Бо за мною небо, а попереду – бій.
(Куплет 2)
Світить мій тепловізор, показує кіно,
Чорне-біле, мов життя, без натяку на фарби.
Matrice 4T, він бачить, що не дано
Бачити очам, схованим за ширмою.
Кнопки, джойстик, вітерець, чути шепіт батарей,
Десь далеко миготить ліхтарик чи вікно.
Я веду його, мій друже, крізь сотні тих морей,
Де чекають хлопці, дивлячись у дно.
(Приспів)
Ой, доля-доленька, по колу ми йдемо,
А я – нічний пілот, що бачить крізь темряву.
Там, де людське око сліпне, ми тепло знайдем,
І несу я свій хрест, і свою неправду.
І знову Покровськ, і знову в ніч лечу,
Підіймаю свій Matrice над мертвою травою.
Я не плачу, брате, я просто мовчу,
Бо за мною небо, а попереду – бій.
(Бридж)
Ти лети, мій дроне, тихо, наче сон,
Не дай ворогу побачить срібну тінь крила.
У цьому світі, брате, кожен тут марафон,
Щоб уранці знову сонце землю обіймало.
(Закінчення)
Напрямок Покровськ... Ми в точці, все окей.
Нічний пілот знову чекає на світанок.
Дрони Matrice 4T... повертай, мерщій,
Закінчилась ніч, та не закінчився ранок.
(Музика повільно стихає, залишається лише звук акордеона, що грає мінорний акорд).
