Untitled

Повільний, надривний темп, акордеон, тиха гітара)

(Куплет 1)

Ніч накрила степи, наче чорний оксамит,

Лиш в планшеті світиться напрямок Покровськ.

Я не сплю, я лечу, вже багато довгих літ,

І моя робота – це вічний, тихий розшук.

Я тримаю пульт в руках, наче келих міцний ром,

І молюсь, щоб не підвів дрони Matrice 4T.

Наче пташка, він летить, наче привид над горбом,

Небо знає всі мої несказані світи.

(Приспів)

Ой, доля-доленька, по колу ми йдемо,

А я – нічний пілот, що бачить крізь темряву.

Там, де людське око сліпне, ми тепло знайдем,

І несу я свій хрест, і свою неправду.

І знову Покровськ, і знову в ніч лечу,

Підіймаю свій Matrice над мертвою травою.

Я не плачу, брате, я просто мовчу,

Бо за мною небо, а попереду – бій.

(Куплет 2)

Світить мій тепловізор, показує кіно,

Чорне-біле, мов життя, без натяку на фарби.

Matrice 4T, він бачить, що не дано

Бачити очам, схованим за ширмою.

Кнопки, джойстик, вітерець, чути шепіт батарей,

Десь далеко миготить ліхтарик чи вікно.

Я веду його, мій друже, крізь сотні тих морей,

Де чекають хлопці, дивлячись у дно.

(Приспів)

Ой, доля-доленька, по колу ми йдемо,

А я – нічний пілот, що бачить крізь темряву.

Там, де людське око сліпне, ми тепло знайдем,

І несу я свій хрест, і свою неправду.

І знову Покровськ, і знову в ніч лечу,

Підіймаю свій Matrice над мертвою травою.

Я не плачу, брате, я просто мовчу,

Бо за мною небо, а попереду – бій.

(Бридж)

Ти лети, мій дроне, тихо, наче сон,

Не дай ворогу побачить срібну тінь крила.

У цьому світі, брате, кожен тут марафон,

Щоб уранці знову сонце землю обіймало.

(Закінчення)

Напрямок Покровськ... Ми в точці, все окей.

Нічний пілот знову чекає на світанок.

Дрони Matrice 4T... повертай, мерщій,

Закінчилась ніч, та не закінчився ранок.

(Музика повільно стихає, залишається лише звук акордеона, що грає мінорний акорд).