Пацани

(Інтро)

Йо…

Це не герої — це шоу і бруд,

Світ аплодує, поки правда мовчить тут…

(Куплет 1)

У небі летить — Хоумлендер, як бог,

Усмішка — як світло, а в очах тільки холод і смог.

Камери зняли, як рятує натовп,

Та за кулісами — страх і контроль, наче пастка без стоп.

Корпорація рулить — Vought International тримає всіх,

Правду міняють на лайки і крики новин.

Герої в костюмах, але душі пусті,

Це не комікс — це світ, де ти сам по собі.

(Приспів)

Це Пацани — де правда як ніж,

Де суперсила — це страх і престиж.

Де добро і зло переплутані знов,

І кожен герой тут не вартий тих слів про любов.

(Куплет 2)

Біллі Бутчер йде вперед, не дивлячись вниз,

Його правда — це біль, і помста як приз.

Команда на межі — але стоять до кінця,

Бо знають: герої — це маска лиця.

Г’юї Кемпбелл був простим, але світ його зламав,

Коли кохання зникло — він іншим став.

Тепер не вірить ні в кого і ні в що,

Бо тут навіть ангел може стати ніщо.

(Приспів)

Це Пацани — де правда як ніж,

Де суперсила — це страх і престиж.

Де добро і зло переплутані знов,

І кожен герой тут не вартий тих слів про любов.

(Брідж)

Світло прожекторів, брехня на екрані,

Герої продаються — як бренди в рекламі.

Ти віриш у символ — а він просто роль,

І кожен тут грає свою темну боль.

(Фінал)

Це не казка, не сон і не рай,

Це світ, де герої — це просто хайп.

І якщо ти шукаєш тут світло й добро —

Пам’ятай: у “Пацанах” їх давно замело…