Untitled

Перші дні, земля горить, серце зупинилось,

Нас напали — так ми думали, що все — кінець, все зникло.

Але ми піднялися, руки в крові, очі палають,

Не дали їм нас здолати, ми ще в строю, не вмирають.

---

Плакали матері, але не здались ми,

Нас чули з кожним кроком, ми вийшли, як леви, а не миші.

Ворог прийшов, намагався забрати нас,

Та ми не боїмось, ми стали, і тримали свій флаг!

---

Ти думав, ми впадемо, ти думав, нас зламаєш?

Ні, не так просто! Ти сам себе на вудку виведеш!

Не було жодних кроків назад — ми йшли вперед,

І навіть якщо все горить, ми йдемо через туман — ми вже не падемо!

---

Бомбили наші міста, хотіли все знищити,

Але ми не поїдемо, ми тут — ми встали, ми не знищені!

Ми вийшли на вулиці, не мовчимо, не зупинимось,

Це наша земля, і ми не дозволимо, щоб знову її забрали!

---

Не очікували, що так буде, але ми на ногах,

Раптом стало ясно: ми сильні, ми в бою, і не здамось!

Втрачаємо багато, але ми не втрачаємо дух,

Це наша земля, і за неї ми будемо боротись до кінця, чуєш?

---

Ти думав, що ми впадемо, що нас розіб’єш?

Забудь це! Ми стали, і нас не зламати, не можеш ти!

З кожним ударом, з кожною бурею ми тільки міцніші,

А ти все ближче до падіння — це вже не твоє.

---

Ми стали, навіть коли все навколо падає,

Ти хотів нас зламати, але ми горимо, як вогонь — не згасли!

Ми вирвалися з цього пекла, і тепер ми стоїмо,

А ти на глибині, бо ми стали непереможні!

---

Ти прийшов з війною, думав, буде просто?

Ти нас недооцінив, тепер отримуєш своє!

Ми знову на ногах, не піддамося — вже не ті!

Це наша земля, ми будемо боротись, ми не здаємось!