(Куплет 1)
Втома на плечах, мов ніч без зір,
Біль тихо дише — він тепер мій світ.
Смуток у словах, у погляді — зима,
Я сумую так, ніби втрачаю себе сама.
Я чекала змін, трималась за нас,
Та час розсипав обіцянки враз.
Ти снишся мені — знов і знов,
Навіть у снах болить ця любов.
(Приспів)
Я не можу без тебе — задихаюсь,
Та з тобою також — я ламаюсь.
Залиш… або забудь мене назавжди,
Бо між «люблю» і «йди» — тільки сліди.
Пробач за тремтіння в моєму серці,
За те, що ще вірю, хоч боляче й мерзло.
Я між двох вогнів, між «ти» і «я»,
Розбите кохання — це моя війна.
(Куплет 2)
Я вчуся мовчати, коли кричить душа,
Кожне «як ти?» — як нова межа.
Мені кажуть: час лікує, не бійся,
Та чому ж ти знов мені снишся?
Я тримаю серце, ніби скло,
Обережно — бо там твоє ім’я.
Я не прошу лишитись, не прошу піти,
Просто скажи, як далі мені жити без «ми».
(Приспів)
Я не можу без тебе — задихаюсь,
Та з тобою також — я ламаюсь.
Залиш… або забудь мене назавжди,
Бо між «люблю» і «йди» — тільки сліди.
Пробач за тремтіння в моєму серці,
За те, що ще вірю, хоч боляче й мерзло.
Я між двох вогнів, між «ти» і «я»,
Розбите кохання — це моя війна.
(Брідж)
Якщо підеш — іди до кінця,
Не лишай мене в півслові, в півсерця.
А якщо залишишся — тримай міцно,
Бо ще одна втрата — це буде фатально.
(Фінал)
Залиш…
Забудь…
Або просто пробач.
Ти досі в моєму серці —
Навіть коли це біль, а не щастя.